Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками»
Карла Великого [17, С. 28]
Нехай буде відомо... благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанними і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання
монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому також і правильною мовою.
Текст 2. Із «Загального напучування» Карла Великого [17, С. 29]
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитися богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Запитання до тексту
1) Коли виникли перші школи? Як називають цей час у ранньому Середньовіччі?
2) Кого й де навчали читання в середні віки?
3) Хто, на думку короля, міг здобути освіту?
4) Як Карл Великий радив ставитися до книг?
Текст 3. «Ступені середньовічної освіти» - документ з історії середніх віків, складених у наш час [19, С. 287-288]
Навчання було платним. Учитися було важко, оскільки все доводилося заучувати напам’ять. Чіткої структури освіти у Середньовіччі не було. Найбільш «прийнятою системою «семи вільних мистецтв» була така послідовність шкільних дисциплін: перший ступінь - граматика, риторика, діалектика; другий ступінь - арифметика, геометрія, астрономія, музика; все це зводилося до навчання грамоти (граматика), вміння правильно будувати фразу (риторика), робити правильні висновки з посилок (діалектика - формальна логіка). Арифметика зводилася до чотирьох основних дій, геометрія була переважно вивченням властивостей поверхні (землемірне мистецтво), астрономія була пов’язана з обчисленням християнського календаря (перехідних свят), музика - вивченням правил музичного твору церковних співів».
Нехай буде відомо... благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанними і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання
монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому також і правильною мовою.
Текст 2. Із «Загального напучування» Карла Великого [17, С. 29]
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитися богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Запитання до тексту
1) Коли виникли перші школи? Як називають цей час у ранньому Середньовіччі?
2) Кого й де навчали читання в середні віки?
3) Хто, на думку короля, міг здобути освіту?
4) Як Карл Великий радив ставитися до книг?
Текст 3. «Ступені середньовічної освіти» - документ з історії середніх віків, складених у наш час [19, С. 287-288]
Навчання було платним. Учитися було важко, оскільки все доводилося заучувати напам’ять. Чіткої структури освіти у Середньовіччі не було. Найбільш «прийнятою системою «семи вільних мистецтв» була така послідовність шкільних дисциплін: перший ступінь - граматика, риторика, діалектика; другий ступінь - арифметика, геометрія, астрономія, музика; все це зводилося до навчання грамоти (граматика), вміння правильно будувати фразу (риторика), робити правильні висновки з посилок (діалектика - формальна логіка). Арифметика зводилася до чотирьох основних дій, геометрія була переважно вивченням властивостей поверхні (землемірне мистецтво), астрономія була пов’язана з обчисленням християнського календаря (перехідних свят), музика - вивченням правил музичного твору церковних співів».
Запитання до тексту
1) Назвіть дисципліни, які вивчалися на першому та другому ступенях середньовічної школи.
2) Які знання та вміння повинні були отримати учні у середньовічній школі?
3) Які з перерахованих предметів вивчаються в сучасній школі?
Текст 4. «Як навчали у середньовічній школі» - документ історії середніх століть, складений у наш час [3, С. 236]
Учитися було нелегко. Майже все було потрібно вчити напам’ять. Про підтримку інтересу до навчання замислювалися мало. Палка або різка були в руках учителя основним засобом примусити дітей займатися старанно. Батьки учнів навіть спеціально вносили гроші на покупку різок. Скарг на грубість учителів дійшло до нас чимало. Проте, якщо на сповіді у церкві дитина зізнавалася, що затамувала образу на вчителя, їй належало покаятися. Образа на педагога вважалася гріхом.
Серед учителів переважали люди духовного звання: диякони, священики.
Запитання до тексту 1) Назвіть дисципліни, які вивчалися на першому та другому ступенях середньовічної школи.
2) Які знання та вміння повинні були отримати учні у середньовічній школі?
3) Які з перерахованих предметів вивчаються в сучасній школі?
Текст 4. «Як навчали у середньовічній школі» - документ історії середніх століть, складений у наш час [3, С. 236]
Учитися було нелегко. Майже все було потрібно вчити напам’ять. Про підтримку інтересу до навчання замислювалися мало. Палка або різка були в руках учителя основним засобом примусити дітей займатися старанно. Батьки учнів навіть спеціально вносили гроші на покупку різок. Скарг на грубість учителів дійшло до нас чимало. Проте, якщо на сповіді у церкві дитина зізнавалася, що затамувала образу на вчителя, їй належало покаятися. Образа на педагога вважалася гріхом.
Серед учителів переважали люди духовного звання: диякони, священики.
1) Чи цікаво було учитися в середньовічній школі?
2) Що в середні віки вважалося найбільш дієвим стимулом старанного навчання?
3) Хто навчав учнів?
Текст 5. «Як виникли університети» - документ з історії середніх віків, складений у наш час [3, С. 237]
Уже в XI ст. виникли нові школи для тих, хто хотів присвятити себе праву, медицині або богослов’ю. Через сто років, в середині XII ст., в італійському місті Болонья відбулася нібито невизначна подія. Місцеві школярі (ми назвали б їх студентами) об’єдналися для захисту своїх інтересів. Трохи пізніше у Парижі викладачі декількох шкіл вчинили так само. Ці співтовариства отримали назву університетів. До початку XIII ст. студенти і професори об’єдналися. Університети стали співтовариствами школярів та вчителів, пов’язаних спільними інтересами, які вони відстоювали. Навчальне життя університетів нічим не відрізнялося від сучасного, окрім набору дисциплін, що вивчалися. Наприклад, у Паризькому університеті було чотири факультети - «сім вільних мистецтв», юридичний, медичний та богословський. Вивчення наук передбачало заучування цитат з певних книг. Знання сприймалося як даність. Воно спиралося на авторитет відомих учених. Такий метод вивчення наук дістав назву «схоласта». Втім, на додаток до зубріння і лекцій влаштовувалися диспути, де студенти повинні були відстоювати у суперечці ті або інші твердження.
Запитання до тексту
1) Коли виникли перші університети?
2) Для чого були створені перші університети?
3) Які факультети існували в перших університетах?
4) Яким методом користувалися в університетах під час навчання?
5) Що таке диспут?
Текст 6. З поезії вагантів - мандрівних студентів
Вірш XIII століття «Добрий старий час» [3, С. 237-241]
Вершина знань, думки колір -
Таким був університет.
А нині волею долі
він перетворюється на кубло.
Гуляють, бенкетують, споживають,
книг зроду в руки не беруть,
для шибеника-школяра
навчання - то неначе гра.
У минулі дні такий шибеник
все життя над книжками сидів
і навчався він - тільки уяви -
до дев’яноста років без нудьги.
Ну, а зараз за десять років
закінчують університет
і в життя виходять тому,
не навчившись геть нічому.
Запитання до тексту
1) Як ви зрозуміли, хто такі ваганти?
2) Чому стала можливою поява мандрівних студентів?
3) Хто міг стати студентом?
4 Які людські якості більш за все цінували ваганти?
5) Розкажіть про життя середньовічних студентів.
6) Чому університет назвали кублом?
Текст 7. З твору
Альберта Великого (XIII ст.)
«Про властивості сущого» [19, С. 282-283]
…Роза - п’ятнадцята трава. Візьми грам її та грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля сіті, то до неї зберуться риби.
…Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.
...Пугач - птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...
…Кріт - тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...
Запитання та завдання до тексту
1) Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.
2) Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.
3) Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?
4) Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?
Учитель. Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.
Головною метою тогочасних алхіміків було отримати особливий мінерал - філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.
Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.
Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експериментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата, а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицині, історії, природознавства.
«Про властивості сущого» [19, С. 282-283]
…Роза - п’ятнадцята трава. Візьми грам її та грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля сіті, то до неї зберуться риби.
…Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.
...Пугач - птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...
…Кріт - тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...
Запитання та завдання до тексту
1) Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.
2) Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.
3) Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?
4) Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?
Учитель. Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.
Головною метою тогочасних алхіміків було отримати особливий мінерал - філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.
Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.
Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експериментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата, а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицині, історії, природознавства.
Текст 8. «Користь
математики» [19, С. 284]
«Усі науки пов’язані одна з одною та взаємно одна одну підтримують; успіх однієї допомагає всім іншим...
Математику помилково вважають наукою важкою... Але ж яка вона важлива, яка корисна!
Можна побудувати пристосування для плавання без веслярів, так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися у рух силою однієї людини, рухаючись притому з набагато більшою швидкістю, ніж якби вони були повні веслярами. Так само можна зробити вози без жодного запрягання, які можуть котитися з надзвичайною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких людина може приводити в рух крила, що б’ють повітря, подібно птахам.
Прозорі тіла можуть бути так оброблені, що віддалені тіла здаються близькими та навпаки. На надзвичайній відстані можна буде прочитати найменші букви, розглягнути зірки».
Запитання до тексту
1) Для чого, на думку автора, була необхідна математика?
2) Появу яких винаходів передбачив Роджер Бекон?
«Усі науки пов’язані одна з одною та взаємно одна одну підтримують; успіх однієї допомагає всім іншим...
Математику помилково вважають наукою важкою... Але ж яка вона важлива, яка корисна!
Можна побудувати пристосування для плавання без веслярів, так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися у рух силою однієї людини, рухаючись притому з набагато більшою швидкістю, ніж якби вони були повні веслярами. Так само можна зробити вози без жодного запрягання, які можуть котитися з надзвичайною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких людина може приводити в рух крила, що б’ють повітря, подібно птахам.
Прозорі тіла можуть бути так оброблені, що віддалені тіла здаються близькими та навпаки. На надзвичайній відстані можна буде прочитати найменші букви, розглягнути зірки».
Запитання до тексту
1) Для чого, на думку автора, була необхідна математика?
2) Появу яких винаходів передбачив Роджер Бекон?
Текст 9.
«Середньовічна географія» [19, С. 284]
«Рай - на крайньому Сході. Є там древо пізнання добра та зла. Древо це справді видиме і тілесне, як будь-яке інше дерево.
…Земля круглої форми, оскільки вона на зразок колес. З усіх боків обтікає її кругом океан та поділяє її на три частини, тобто на Азію, Європу та Африку. Одна Азія становить половину світу. Європа та Африка - іншу. Розтинає їх Середземне море. Обіймає Азія третю сторону, обмежується вона зі сходу сходом сонця, з півдня - океаном, із заходу ж - нашим морем. З півночі межа її - озеро або болото Меотійське (Азовське) та річка Таной (Дон).
Запитання до тексту
1) Як ви вважаєте, який метод пізнання світу використовував укладач карти? У чому це виявилося?
2) Чи можна говорити про подвійне сприйняття світу середньовічною людиною? У чому воно виявилося?
«Рай - на крайньому Сході. Є там древо пізнання добра та зла. Древо це справді видиме і тілесне, як будь-яке інше дерево.
…Земля круглої форми, оскільки вона на зразок колес. З усіх боків обтікає її кругом океан та поділяє її на три частини, тобто на Азію, Європу та Африку. Одна Азія становить половину світу. Європа та Африка - іншу. Розтинає їх Середземне море. Обіймає Азія третю сторону, обмежується вона зі сходу сходом сонця, з півдня - океаном, із заходу ж - нашим морем. З півночі межа її - озеро або болото Меотійське (Азовське) та річка Таной (Дон).
Запитання до тексту
1) Як ви вважаєте, який метод пізнання світу використовував укладач карти? У чому це виявилося?
2) Чи можна говорити про подвійне сприйняття світу середньовічною людиною? У чому воно виявилося?
Немає коментарів:
Дописати коментар